
Ще наприкінці 2005 року на конференції в Чикаго з обговорення стратегій пошукових систем було задано питання присутнім тоді представникам чотирьох найбільших пошукових систем – Google, Yahoo!, MSN і Ask.«Чи допустимо на сайтах показувати роботам пошукових систем не ті посилання, що видні користувачам, а зручніші для індексування версії?». Представники всіх пошукових систем відповіли: «Без проблем», а Чарльз Мартін з Google схопився з місця і вигукнув: «Зробіть це, будь ласка!».
За початковим визначенням, клоакінг - це демонстрація роботам пошукових систем url-посилань, відмінних від тих, що показуються користувачам. До тих пір, поки клоакінг стосується лише спрощення лінків заради зручності роботів ПС, ці самі ж пошукові системи і заохочують його. Йдеться про видаленні з адрес ідентифікаторів користувачів і сесій, стоп-символів і інших фрагментів, що ускладнюють перехід робота.
У мережі існують сайти, які показують різним користувачам різні варіанти одного сайту. Це також є клоакінг, оскільки користувач і пошуковий робот бачать різні варіанти сторінки (а часто і різні сайти взагалі - про це буде нижче :).
Робот не може коректно обробити AJAX (Ajax як Web-технологія. Плюси і мінуси), Javascript, DHTML, які присутні на сайті, тому зміст сторінки від нього ховається. І, хоча фахівці з Google хотіли б, щоб їх бот брав участь в тестуванні сайтів, інтернет-технології ще цього не досягли.
«Злочинним» (і таким, що карається) різновидом клоакінгу пошукові системи вважають навмисну демонстрацію одного смислового наповнення сайту пошуковому боту і зовсім іншого – користувачам. Наприклад, Гуглботу і не тільки йому, можна подавати насичену певними ключовими словами сторінку, а от прості користувачі побачать зовсім інший варіант або навіть інший сайт. (more…)